1. Словник української мови в 11 томах

гусник

ГУСНИ́К, а́, ч., розм. Приміщення для гусей.

Петро відчинив ворота, і гуси, похитуючись, попрямували до гусника (Юхвід, Оля, 1959, 156).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гусник — гусни́к іменник чоловічого роду приміщення для гусей розм. Орфографічний словник української мови
  2. гусник — -а, ч., розм. Приміщення для гусей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гусник — Гусник, -ка м. Гусятня, гусиный хлѣвъ. Словник української мови Грінченка