1. Словник української мови в 11 томах

гуслі

ГУ́СЛІ, сел, мн. Старовинний народний багатострунний щипковий музичний інструмент.

Писані джерела відзначають існування у східних слов’ян струнного музичного інструмента — гусел (Історія УРСР, I, 1953, 36);

Мати грала на скрипці, на флейті, на гітарі, на гуслях і на фортепіано (Збірник про Кропивницького, 1955, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуслі — гу́слі множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. гуслі — -сел, мн. Старовинний народний багатострунний щипковий музичний інструмент. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гуслі — = гусла старовинний щипковий музичний інструмент слов’янського походження, у якому струни натягнуто на трикутний дерев’яний резонансовий ящик. Звук видобувають, защипуючи струни пальцем. Існує три різновиди... Словник-довідник музичних термінів
  4. гуслі — Скрипка Словник застарілих та маловживаних слів