гуслі

= гусла

старовинний щипковий музичний інструмент слов’янського походження, у якому струни натягнуто на трикутний дерев’яний резонансовий ящик. Звук видобувають, защипуючи струни пальцем. Існує три різновиди Г.: крилоподібні або дзвінчаті; шоломоподібні або Г.-псалтир; клавіроподібні прямокутні, на основі яких М.Фомін створив клавішні (педальні) Г., у яких непотрібні струни заглушуються за допомогою спеціального механізму, а звук видобувається медіатором. В оркестрах народних інструментів застосовуються Г.-прима (е — h2); Г.-піколо (e2 — h3); Г.-альт (e — h1); Г.-бас (E — h).

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуслі — гу́слі множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. гуслі — -сел, мн. Старовинний народний багатострунний щипковий музичний інструмент. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гуслі — Скрипка Словник застарілих та маловживаних слів
  4. гуслі — ГУ́СЛІ, сел, мн. Старовинний народний багатострунний щипковий музичний інструмент. Писані джерела відзначають існування у східних слов’ян струнного музичного інструмента — гусел (Історія УРСР, I, 1953, 36); Мати грала на скрипці, на флейті, на гітарі... Словник української мови в 11 томах