1. Словник української мови Грінченка

гусятник

Гусятник, -ка

м.

1) Пастухъ гусей. Желех; Вх. Зн. 12.

2) = гусник. Св. Л. 27.

3) = гусятниця. Кіев.

4) раст.: a) Gagea pusilla Schult. ЗЮЗО. І. 123; б) Potentilla Anserina L. ЗЮЗО. І. 132; в) Желтый птицемлечникъ, гусиный лукъ, Gagea lutea. Конст. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гусятник — гуся́тник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гусятник — -а, ч. 1》 Приміщення, пташник для гусей. 2》 Пастух гусей. 3》 Те саме, що гусівник. 4》 Рід рослин родини злакових. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гусятник — див. пастух Словник синонімів Вусика
  4. гусятник — ПАСТУ́Х (той, хто пасе стадо, череду тощо), ПА́СТИР заст.; ТАБУ́ННИК, ГУРТІВНИ́К, СТА́ДНИК заст., СТАДА́Р діал. (той, хто пасе табун коней, верблюдів тощо); ЧЕРЕДНИ́К (перев. великої рогатої худоби); ЧАБА́Н, ВІВЧА́Р, ВАТА́ЖНИК заст., ГАЙДА́Р діал. Словник синонімів української мови
  5. гусятник — ГУСЯ́ТНИК, а, ч. 1. Приміщення, пташник для гусей. Крім гусятника для основного стада, на фермі повинні бути приміщення для вирощування молодняка (Птахівн., 1955, 286). 2. Пастух гусей. Гусятник-хлопець заганяв Од берега Гусей додому (Гл., Вибр., 1957, 129). 3. Те саме, що гусівни́к. Словник української мови в 11 томах