гусій
Гусій, -я, -є
= гусячий. Гуся трава. раст. = спориш, Polygonum aviculare. L. Вх. Уг. 234.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гусій — I г`усій-я, -є, зах. Гусячий. II гус`ій-я, ч. Пастух гусей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гусій — ГУСІ́Й, я́, ч. Пастух гусей. — У шість років я вже став гусієм: пішов чужі гуси пасти, і хазяйський батіг тоді ж вибив з мене золоту пору казки (Стельмах, Хліб.., 1959, 607). Словник української мови в 11 томах