гусій

Гусій, -я, -є

= гусячий. Гуся трава. раст. = спориш, Polygonum aviculare. L. Вх. Уг. 234.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гусій — I г`усій-я, -є, зах. Гусячий. II гус`ій-я, ч. Пастух гусей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гусій — ГУСІ́Й, я́, ч. Пастух гусей. — У шість років я вже став гусієм: пішов чужі гуси пасти, і хазяйський батіг тоді ж вибив з мене золоту пору казки (Стельмах, Хліб.., 1959, 607). Словник української мови в 11 томах