1. Словник української мови в 11 томах

гусій

ГУСІ́Й, я́, ч. Пастух гусей.

— У шість років я вже став гусієм: пішов чужі гуси пасти, і хазяйський батіг тоді ж вибив з мене золоту пору казки (Стельмах, Хліб.., 1959, 607).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гусій — I г`усій-я, -є, зах. Гусячий. II гус`ій-я, ч. Пастух гусей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гусій — Гусій, -я, -є = гусячий. Гуся трава. раст. = спориш, Polygonum aviculare. L. Вх. Уг. 234. Словник української мови Грінченка