гіллячко
Гіллячко, -ка
с. ум. отъ ii. гілля.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гіллячко — гі́ллячко іменник середнього роду гілля; гільце Орфографічний словник української мови
- гіллячко — -а, с., етн. Те саме, що гільце. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гіллячко — ГІ́ЛЛЯЧКО, а, с. 1. збірн. Зменш. до гі́лля́. – А як ось тут гарно!.. гіллячко... сонечко в дірочки... мережечки... ну й гарно! (А. Словник української мови у 20 томах
- гіллячко — ГІ́ЛЛЯЧКО, а, с., етн. Те саме, що гільце́. Ой ішли дівчата, співали, Гіллячко у лузі ламали (Забашта, Квіт… 1960, 108). Словник української мови в 11 томах