гірка

Значення в інших словниках

1. гірка — Гірка чи гора? «Володимирська гірка» — бачимо напис при вході на Володимирську гору в Києві; «З Володимирської гірки видно Поділ, Дніпро-Славутич з чудовими київськими пляжами й далекі задніпрянські простори», — читаємо в сучасному нарисі. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
2. гірка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до гора 1), 2). 2》 Залізнична станційна споруда для сортування вагонів залежно від місця призначення. 3》 Етажерка або скляна шафка для посуду. 4》 с. г. Насіннєочисна машина. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гірка — ГІ́РКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до гора́ 1, 2. Якби не розсудлива Світлана, я би з малою ганяла алеями, гралася в сніжки і скочувалась на санчатах з гірки (І. Жиленко); Дві постаті спустилися з гірки, влилися в широкий потік людей (О. Словник української мови у 20 томах
4. Гірка — Гірка́ іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
5. гірка — див. горілка Словник синонімів Вусика
6. гірка — ГОРІ́ЛКА (алкогольний напій), ГІРКА́ розм., ЗІ́ЛЛЯ розм., ЗЕЛЕ́НИЙ ЗМІЙ ірон., ВЕСЕЛУ́ХА жарт., АДА́МОВІ СЛІ́ЗКИ жарт., ГРІ́ШНА ВОДА́ жарт., ЖИВИ́ЦЯ жарт., СКЛЯНИ́Й БОГ жарт., ОЧИ́ЩЕНА заст., ПІ́ННА заст., ШНАПС розм., заст., ГОРІ́ВКА діал., ТРУ́НОК діал. Словник синонімів української мови
7. гірка — Гі́рка, -ки, -ці; гі́рки, гі́рок (зменш. від гора́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. гірка — ГІ́РКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до гора́ 1, 2. Як рожева й оранжева туча Володимирська гірка здаля (Мас., Поезії, 1950, 173); На робочому столі в Андрія лежала гірка кореспонденції, а також велика книга для телефонограм (Гур., Життя.., 1954, 57). Словник української мови в 11 томах