гірка

Гірка чи гора?

«Володимирська гірка» — бачимо напис при вході на Володимирську гору в Києві; «З Володимирської гірки видно Поділ, Дніпро-Славутич з чудовими київськими пляжами й далекі задніпрянські простори», — читаємо в сучасному нарисі. Але чому там і там написано гірка, а не гора? Невже вона — набагато менша за інші гори, що на них розкинулась наша українська столиця, — за Батиєву, Старокиївську, Щекавицьку? Ні, не менша, отож нема причини називати її зменшеним іменником. В українській мові слово гірка має не так зменшене, як пестливе значення: «Пахло березовими бруньками, шуміла повідь та дзюрчали струмочки з кожної гірки» (Марко Вовчок). Узвишшя, менші за гору, звуться по-українському горб («Вирубала дрючок та стала на горбі». — Казка), пагорбок, пагорб, пагорок («По зелених пагорбках паслися вівці». — П. Панч). Високі Дніпрові схили здавна звуться на Україні горами:

Якби взять

І всю мізерію з собою,

Дідами крадене добро,

Тоді оставсь би сиротою

З святими горами Дніпро.

Т. Шевченко

Називав горою І. Нечуй-Левицький у своїх творах Володимирову гору, та й у народі кажуть: «Як зійдете від Лаври на Хрещатик, то побачите Володимирову гору». Тим-то треба вважати, що слушно написано в книжці «Київ. Провідник»: «Володимирова гора».

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гірка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до гора 1), 2). 2》 Залізнична станційна споруда для сортування вагонів залежно від місця призначення. 3》 Етажерка або скляна шафка для посуду. 4》 с. г. Насіннєочисна машина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гірка — ГІ́РКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до гора́ 1, 2. Якби не розсудлива Світлана, я би з малою ганяла алеями, гралася в сніжки і скочувалась на санчатах з гірки (І. Жиленко); Дві постаті спустилися з гірки, влилися в широкий потік людей (О. Словник української мови у 20 томах
  3. Гірка — Гірка́ іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  4. гірка — див. горілка Словник синонімів Вусика
  5. гірка — ГОРІ́ЛКА (алкогольний напій), ГІРКА́ розм., ЗІ́ЛЛЯ розм., ЗЕЛЕ́НИЙ ЗМІЙ ірон., ВЕСЕЛУ́ХА жарт., АДА́МОВІ СЛІ́ЗКИ жарт., ГРІ́ШНА ВОДА́ жарт., ЖИВИ́ЦЯ жарт., СКЛЯНИ́Й БОГ жарт., ОЧИ́ЩЕНА заст., ПІ́ННА заст., ШНАПС розм., заст., ГОРІ́ВКА діал., ТРУ́НОК діал. Словник синонімів української мови
  6. гірка — Гі́рка, -ки, -ці; гі́рки, гі́рок (зменш. від гора́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. гірка — ГІ́РКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до гора́ 1, 2. Як рожева й оранжева туча Володимирська гірка здаля (Мас., Поезії, 1950, 173); На робочому столі в Андрія лежала гірка кореспонденції, а також велика книга для телефонограм (Гур., Життя.., 1954, 57). Словник української мови в 11 томах
  8. гірка — Гірка, -ки ж. 1) ум. отъ гора. 2) = гирка. О. 1861. IX. 192. Словник української мови Грінченка