д
Д
пред. = до. Д мені. Вояк хоче, аби ви д нему вийшли. Федьк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Д — (де). Як назва літери вживається в с. р.: мале д; як назва звука вживається в ч. р.: кінцевий д, приголосний д. Літературне слововживання
- д — невідм., с. Шоста літера українського алфавіту на позначення приголосного звука "д" (вимовляється "де"). Великий тлумачний словник сучасної мови
- д — Д, невідм., сер. П’ята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука «д» (вимовляється «де»). Словник української мови в 11 томах