до

I. До

пред.

1) До. Не учишся розуму до старости, але до смерти. Ном. № 6003. Верболіз б'є до сліз. Ном. Дійшов до села. До меду ласий. Грин. І. 141.

2) Къ. Говори до стовпа. Ном. Піти до голови по розум. Ном. № 5831. Піду до річеньки. Мет. Він пішов до Остапа. до хреста понести (дитину). Понести крестить (ребенка). Г. Барв. 276. до душі сказати. Съ большой искренностью, съ чувствомъ сказать. Г. Барв. 362. пити до кого. Пить за чье здоровье. Не до тебе п'ють, не кажи: дай, Боже, здоров'я. Чуб. І. 271. поздоровкатись до кого. Обратиться къ кому съ привѣтствіемъ, сказать кому: здравствуй. Чоловік їхав і поздоровкавсь до мене. Рк. Левиц.

3) Въ. Ходи зо мною до кімнати. Мет. Приймати до рук. Ішов до церкви. Грин. І. 153. Запріг до плуга волів. ЗОЮР. II. 30. Своій матері рідненькій, удові старенькій до ніг упадімо. Мет. 346. Хмельницькому кролевські листи до рук добре оддав. Мет. 388.

4) На. Половину козаків до опачин посади. Дума. Важкий до ходу. Н. Вол. у.

5) Для. Слова до ради, руки до звади. Ном. Любі, милі до розмови. Мет. Дам тобі пораду до життя. Шейк.

6) Съ. Цвіт калину ламала та в пучечки в'язала, до личенька рівняла. Лавр. 1. Тим на світі хліб не родить, що брат до сестриці не говорить. Чуб. о панів — пан, до мужиків мужик. Ном. № 5879.

7) За. Узятися до роботи. Бояре до шабель! Грин. ІІІ. 546. До науки бралися. О. 1861. І. 322.

8) До въ соединеніи со многими словами образуетъ выраженіи, означающія неопредѣленно большое количество. до біса (Ном. № 12304), до стобіса, до стобісового батька, догаспида, до гемона, до греця, до злидня, до ката, до лихої години, до напасти, до праса, до сина (Млр. л. сб. 81), до хріна, до чорта и т. д. Очень много. Тут їх до стобіса. Шевч. 178. Та вас до стобісового батька набереться, а вас годуй! В мене ім'я не одно, а єсть їх до ката. ЗОЮР. У нашій слободі москалів до напасти. Екатер. г. Та в нас, паничу, до праса ції жидови. Павлогр. у.

9) до аж-аж. До невозможности терпѣть, до высшей степени.

10) до-віку. Повѣкъ, никогда. Трудяща копійка годує до-віку. Ном. № 9941. До-віку й до-суду тебе не забуду. Не сподівайсь, мати, сина з походу довіку. н. п.

11) до-гурту. Ко всѣмъ остальнымъ. Зношу свою копійчину до гурту. Кв.

12) до-діла. Какъ слѣдуетъ, кстати. Так до-діла, як свиня штани наділа. Ном.

13) до душі. По душѣ. Той мені не до душі, що приходив у кожусі. Лавр. 4. 14. до загину. До смерти. К. Досв. 121. Будем битись до загину. К. Досв. 130. Любить до загину. Млр. л. сб. 59.

15) до ґрунту. Совершенно, до основанія.

16) до крихти. До крошки, все рѣшительно. Посип курчатам пшінця, не пропаде, — вони до крихти все визбірають. Васильк. у.

17) до-купи, до-купки, до-купоньки, до-купочки. Въ одно мѣсто; вмѣстѣ. Хоч чорт лапті подрав, та до-купи зібрав. Ном. № 9023. Усе військо своє до-купи у громаду скликають. Макс. Вершечки докупи схилились. Млр. л. сб. 215. Зібратися до-купи. От раз, до-купоньки зібравшись,.... вони згадали.... 18а) до-ладу. Кстати. До-ладу, як ложечка по меду. 18б) до любови: а) = до сподоби. Весіллє одгуляли тихо, да до любови. Г. Барв. 96. б) Съ любовью. Кріпко до любови поцілувались. Г. Барв. 80.

19) до міри. а) По мѣркѣ. Оті вікна пороблено до однії міри. Лубен. у. б) Умѣренно. Як питимеш до міри, то й гаразд буде. Лубен. у.

20) до-міста. Въ одно мѣсто.

21) до ноги. Дочиста, совершенно. Вкупі з жидами до ноги вирізували. К. Хм. 60.

22) Донизу. Внизъ. Одно долонями до-гори, а друге до-низу. Чуб. ІІІ. 103.

23) до пари. Подъ пару; подъ стать. МВ. І. 7.

24) до послідку. Окончательно, до конца.

25) до-прикладу. Кстати. Не до-ладу, не до-прикладу. Ном. № 13066. Не до-прикладу хавчить. Гліб. 36.

26) до-пуття. Какъ слѣдуетъ.

27) до-решти. Окончательно, совсѣмъ, совершенно. Сховайте, бо вони до-решти поламають.

28) до сподоби. По вкусу, по сердцу.

29) до цури. До тла, до основанія, до послѣдняго кусочка. Усе згоріло до цури. Харьк. Усе позабірали до цури.

30) до цяти. До малѣйшей подробности.

31) до часу. На время. Багацтво до часу, а бідність до-віку. Ном. № 1450.

32) до-чмиги. По вкусу, кстати. Тобі там буде не до чмиги, як піднесуть із оцтом фиги, то зараз вхопить тебе лунь. Котл. Ен.

33) до-щенту. До основанія. Недостающія здѣсь выраженіи подобнаго образованія см. на коренное слово.

---------------

II. До

сз. = то. Ой як прийду додомоньку, до всі мене лають. Мет. 85. Як прийде пора, до я вийду сама. Лавр. 33. до-б = то-б. Як би я не манила, до-б я боса ходила. Лавр. Коли б мені, да Господи, повечоріло, до-б на моєму серденьку поздоровіло. Чуб.