далечінь

Далечінь, -ні

ж. Большая даль. Куди землі за один день обійти таку далечінь, що має 900 милійонів перстов. Ком. І. 25.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. далечінь — (далекий простір) далина, далечина, далеч, даль. Словник синонімів Полюги
  2. далечінь — далечі́нь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. далечінь — -і, ж. 1》 Далекий простір. || розм. Далекий край, далека дорога. 2》 Далеке минуле або майбутнє. || чого. Що-небудь віддалене в часі; давнє. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. далечінь — Безберегість, безбережжя, безкінечність, безконечність, безконеччя, безконешшя, безкрай, безкраїсть, безкрайність, безмежжя, безмеженність, безмежність, безмір, безмірність, безмір'я, безокрай, віддалина, віддаль, гони, далекість, далеч, далеча... Словник синонімів Вусика
  5. далечінь — ДАЛЕЧІ́НЬ (далекий простір, край), ДАЛЕЧИНА́, ДА́ЛЕЧ, ДАЛИНА́, ДАЛЬ, ВІДДА́ЛИНА поет., ДАЛЕ́КІСТЬ заст. Де Буг з Дніпром зливається, Там з кручі Станіслав Все дивиться, вдивляється У далину заграв, У далечінь світанку, У казку вечорів (М. Словник синонімів української мови
  6. далечінь — Далечі́нь, -чині́, -чині́, -чі́нню, в -чині́ (окрім ор., усі непр. відм. від далечиня́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. далечінь — ДАЛЕЧІ́НЬ, і́, ж. 1. Далекий простір. Дівчина звела великі очі й довго вдивлялася ними в сріблясту далечінь (Вас., І, 1959, 131); Там тополі у полі .. Струнко рвуться кудись в далечінь… (Тич., І, 1957, 25); // розм. Далекий край, далека дорога. Словник української мови в 11 томах