далечінь

ДАЛЕЧІ́НЬ (далекий простір, край), ДАЛЕЧИНА́, ДА́ЛЕЧ, ДАЛИНА́, ДАЛЬ, ВІДДА́ЛИНА поет., ДАЛЕ́КІСТЬ заст. Де Буг з Дніпром зливається, Там з кручі Станіслав Все дивиться, вдивляється У далину заграв, У далечінь світанку, У казку вечорів (М. Нагнибіда); Ліси, узгір'я невідомі, — Північний край. Далечина (П. Дорошко); За твоєю далеччю — інша даль видніється (А. Малишко); Широке поле... темна даль... Огонь на обрії тремтить... (М. Рильський); (Мати:) Це він, мій син, озвався в наднебессі! Піднявся він до зоряних віддалин найкращої планети посланцем (О. Левада); Задумана дивилася (Мотря) в далекість (Панас Мирний).

МАЙБУ́ТНЄ ім. (те, що настане; події, життя пізнішого часу), МАЙБУ́ТНІСТЬ, ПРИЙДЕ́ШНЄ, ПРИЙДЕ́ШНІСТЬ, МАЙБУТТЯ́ поет., МАЙБУ́ТЬ поет., ПРИ́ШЛІСТЬ заст.; ДАЛЕЧІ́НЬ (час, до якого ще дуже далеко). Сином, його майбутнім тепер наповнене все її життя (О. Гончар); В захваті він од майбутніх подій і, радіючи серцем, взяв на своє рамено майбутність і славу нащадків (М. Зеров); Од неволі, од гніту навали, од страхіття фашистської мли ми не тільки себе врятували — ми прийдешнє Землі зберегли (М. Упеник); (Острожин:) Вам пророчать блискучу прийдешність (Леся Українка); Ми, віри в майбуття щасливе повні, Стаємо біля миру на сторожі (Д. Павличко); Вони (школярі) життя твого дорогу продовжують в ясну майбуть і, як над смертю перемога, як заперечення — живуть! (І. Гончаренко); Думки одна за одною, як на крилах, летіли у пришлість (М. Коцюбинський); Думки про свою долю, про свою прийдешність.. зазирнули в далечінь, невідому й темну (І. Нечуй-Левицький).