далечина
ДАЛЕЧІ́НЬ (далекий простір, край), ДАЛЕЧИНА́, ДА́ЛЕЧ, ДАЛИНА́, ДАЛЬ, ВІДДА́ЛИНА поет., ДАЛЕ́КІСТЬ заст. Де Буг з Дніпром зливається, Там з кручі Станіслав Все дивиться, вдивляється У далину заграв, У далечінь світанку, У казку вечорів (М. Нагнибіда); Ліси, узгір'я невідомі, — Північний край. Далечина (П. Дорошко); За твоєю далеччю — інша даль видніється (А. Малишко); Широке поле... темна даль... Огонь на обрії тремтить... (М. Рильський); (Мати:) Це він, мій син, озвався в наднебессі! Піднявся він до зоряних віддалин найкращої планети посланцем (О. Левада); Задумана дивилася (Мотря) в далекість (Панас Мирний).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- далечина — далечина́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- далечина — Далечінь, далеч, далекість, далина, далекий світ <�даль>, віддалина. Словник синонімів Караванського
- далечина — -и, ж. Те саме, що далечінь 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- далечина — див. далечінь Словник синонімів Вусика
- далечина — Далечина́, -ни́, -ні́, -но́ю і далечиня́, -ні́, -не́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- далечина — ДАЛЕЧИНА́, и́, ж. Те саме, що далечі́нь 1. Розіслалися лани широкими килимами, ховаючи свої краї аж там, .. де блакитний край неба зливається з темно-зеленою далечиною (Мирний, IV, 1955, 316)... Словник української мови в 11 томах