1. Словник української мови Грінченка

дараба

Дараба, -би

ж. Плоть изъ сплавного лѣсу. Шух. І. 181, 182. Пливе дараба, а керманич на беріг поглядає. Млак. 4.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дараба — Дара́ба: — пліт [21] — пліт з дерева для сплаву вниз рікою [XI] — сплав, пліт [2;XIII] Словник з творів Івана Франка
  2. дараба — дара́ба іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. дараба — -и, ж., зах. Пліт, збитий із дерев'яних кругляків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дараба — ПЛІТ (колоди, скріплені для сплаву або переправи на них по воді), ДАРА́БА діал., БО́КОР діал., ПЛАВА́ЧКА діал. Соломія відпустила шворку, і колоди, з яких був зв'язаний її пліт, підхопила вода (С. Голованівський); Бистрина несе дараби (Д. Словник синонімів української мови
  5. дараба — ДАРА́БА, и, ж., діал. Пліт, збитий із дерев’яних кругляків. На дарабі, як звичайно, діти: Бігають, з дараби в воду скачуть (Фр., XIII, 1954, 336); — Я часто буваю серед гуцулів, прислухаюсь до думок лісорубів, керманичів на дарабах, колгоспників з Верховини (Рад. Укр., 22.1 1959, 2). Словник української мови в 11 томах