дарабчик

Дарабчик, -ка

м. Кусочекъ. Загубив я дарабчик свічки. Гол. IV. 498. Дарабчик хліба. Вх. Зн. 14.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дарабчик — -а, ч., зах. Шматочок. Великий тлумачний словник сучасної мови