1. Словник української мови Грінченка

даремне

Даремне, даремно

нар.

1) Даромъ, безвозмездно. Умер той, що даремне давав. Ном., стр. 90.

2) Напрасно, тщетно. Даремне його дожидався, — не прийшов.

3) Безъ пользы, даромъ. Ой місяцю! світиш та не грієш, тільки даремне в Бога хліб їси. ЗОЮР. І. 148.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. даремне — даре́мне прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. даремне — див. даремно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. даремне — див. даремно; даром Словник синонімів Вусика
  4. даремне — ДАРЕ́МНО (ДАРЕ́МНЕ рідше) (без сподіваних наслідків), ДАРМА́ (ДА́РМА рідше) (ДА́РМО рідше), МА́РНО (МА́РНЕ), БЕЗПЛІ́ДНО, БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНО, БЕЗУСПІ́ШНО, ТАК розм., ДА́РОМ розм., ЗАДА́РОМ розм., НАДАРЕ́МНО (НАДАРЕ́МНЕ) розм., ДУ́РНО розм. Словник синонімів української мови
  5. даремне — Даре́мно і даре́мне, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. даремне — ДАРЕ́МНЕ див. даре́мно. Словник української мови в 11 томах