дарований
Дарований, -а, -е
Подаренный. Дарованому один кінець. Ном. № 4614. Дарованому коневі в зуби не дивляться. Ном. № 4616.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дарований — даро́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- дарований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до дарувати 1). || даровано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дарований — Даро́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дарований — ДАРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до дарува́ти 1. Корою пофарбована Торбина та була, Бабусею дарована, Щоб книги берегла (Шпак, Вибр., 1952, 144); // У знач. прикм. Дарованому коневі в зуби не дивляться (Укр.. присл.., 1955, 282). Словник української мови в 11 томах