двиготіти

Двиготіти, -гочу, -тиш

гл. = двигтіти. Так весь склеп і задвиготів. Драг.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двиготіти — двиготі́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. двиготіти — -очу, -отиш, недок., розм. Підсил. до двигтіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. двиготіти — див. гриміти; дрижати Словник синонімів Вусика
  4. двиготіти — ТРЕМТІ́ТИ (трястися від частих і коротких коливальних рухів), ДРИЖА́ТИ, ЗДРИГА́ТИСЯ, ЗДРИГА́ТИ, ЗДРИ́ГУВАТИ рідше, ТРУСИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ДРИГОТІ́ТИ діал., ДИЛЬКОТА́ТИ (ДИЛЬКОТІ́ТИ) діал. Словник синонімів української мови
  5. двиготіти — ДВИГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Підсил. до двигті́ти. Під’їздили тяжкі грузовики. Під ними двиготіла земля (Мик., II, 1957, 95). Словник української мови в 11 томах