двигтіння

Двигтіння, -ня

с. Сотрясеніе, дрожаніе.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двигтіння — двигті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. двигтіння — -я, с. Дія за знач. двигтіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. двигтіння — див. звучання Словник синонімів Вусика
  4. двигтіння — ДВИГТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. двигті́ти і звуки, утворювані цією дією. День і ніч пролітали [поїзди] коло їхнього дому, стрясаючи своїм двигтінням підлогу, стелю, вікна (Кучер, Трудна любов, 1960, 277)... Словник української мови в 11 томах