двигтіння

двигті́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двигтіння — -я, с. Дія за знач. двигтіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. двигтіння — див. звучання Словник синонімів Вусика
  3. двигтіння — ДВИГТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. двигті́ти і звуки, утворювані цією дією. День і ніч пролітали [поїзди] коло їхнього дому, стрясаючи своїм двигтінням підлогу, стелю, вікна (Кучер, Трудна любов, 1960, 277)... Словник української мови в 11 томах
  4. двигтіння — Двигтіння, -ня с. Сотрясеніе, дрожаніе. Словник української мови Грінченка