двигтіння
двигті́ння
-я, с.
Дія за знач. двигтіти і звуки, утворювані цією дією.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- двигтіння — двигті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- двигтіння — див. звучання Словник синонімів Вусика
- двигтіння — ДВИГТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. двигті́ти і звуки, утворювані цією дією. День і ніч пролітали [поїзди] коло їхнього дому, стрясаючи своїм двигтінням підлогу, стелю, вікна (Кучер, Трудна любов, 1960, 277)... Словник української мови в 11 томах
- двигтіння — Двигтіння, -ня с. Сотрясеніе, дрожаніе. Словник української мови Грінченка