1. Словник української мови Грінченка

дебеліти

Дебеліти, -лію, -лієш

гл. Дѣлаться дебелымъ, толстѣть.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дебеліти — Непорушно стояти або лежати; холонути (Ів.Фр.) [I] дебелі́ти: лежать или стоять неподвижно, застыть [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. дебеліти — дебелі́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. дебеліти — -ію, -ієш, недок., розм. 1》 Ставати нерухомим; дубіти. 2》 Ставати твердим, тужавим; шкарубнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дебеліти — ШЕ́РХНУТИ (ставати шорстким), ШЕРША́ВІТИ, ШКАРУ́БНУТИ, ДЕБЕЛІ́ТИ розм.; ПРИШЕРХА́ТИ (трохи, з поверхні). Від спеки скручувалось прив'яле листя на деревах, шерхла земля (Л. Дмитерко); Шкарубне сорочка від солі (М. Словник синонімів української мови
  5. дебеліти — ДЕБЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм. 1. Ставати нерухомим; дубіти. Що від людей за роботу дістанемо, тим і заносимося, а не раз, то й голодом дебеліємо (Фр., І, 1955, 370). 2. Ставати твердим, тужавим; шкарубнути. Кругом куреня не видно нікого, тілько.. Словник української мови в 11 томах