1. Словник української мови Грінченка

денниця

Денниця, -ці

ж.

1) раст. Tormentilla erecta. Шух. І. 22.

2) мн. Родъ дѣтской болѣзни. КС. 1883. VII. 588.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. денниця — -і, ж., зах. Жін. до денникар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. денниця — Вранішня зоря Словник застарілих та маловживаних слів