денниця де́нниця -і, ж., зах. Жін. до денникар. Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me денникар денно Значення в інших словниках денниця — Вранішня зоря Словник застарілих та маловживаних слів денниця — Денниця, -ці ж. 1) раст. Tormentilla erecta. Шух. І. 22. 2) мн. Родъ дѣтской болѣзни. КС. 1883. VII. 588. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках денниця — Вранішня зоря Словник застарілих та маловживаних слів денниця — Денниця, -ці ж. 1) раст. Tormentilla erecta. Шух. І. 22. 2) мн. Родъ дѣтской болѣзни. КС. 1883. VII. 588. Словник української мови Грінченка