десятина
Десятина, -ни
ж.
1) Десятая часть. Тоді Оврам дав йому (Мельхиседекові) десятину з усього. Св. П. Ви даєте десятину з м'яти. Єв. Л. XI. 42.
2) Десятина, мѣра земли — 2400 кв. саж. Стор. І. 20. Ком. І. 1. ум. десятинка.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- десятина — Десяти́на: — податок на користь церкви [44-2] — тут: повинність на користь церкви [46-1] Словник з творів Івана Франка
- десятина — десяти́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- десятина — Давня східнослов’янська одиниця земельної площі, яка дорівнює 1,09 га (2400 квадратних сажнів). Літературне слововживання
- десятина — -и, ж. 1》 Стара російська одиниця земельної площі, яка дорівнює 1,09 гектара (2400 квадратних сажнів). 2》 іст. Десята частина доходів, яку сплачувало, головним чином на користь церкви, в різних країнах залежне населення в епоху феодалізму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- десятина — 1. десята частина доходів, що її сплачувало залежне населення на користь Церкви в різних країнах (зокрема в Київській Русі, Польщі, Вел. князівстві Литовському, Україні до XVIII ст. Універсальний словник-енциклопедія
- десятина — ДЕСЯТИ́НА, и, ж. 1. Стара російська одиниця земельної площі, яка дорівнює 1,09 гектара (2400 кв. сажнів). -Не бійсь, всієї землі не одберуть, лишать трохи і нам… так десятин з п’ять… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- десятина — рос. десятина 1. Різновид податку, започаткований церквою на території України в княжу й середню добу. Первісно Д. давав князь єпископові як десяту частину своїх прибутків. Володимир Великий призначив... Eкономічна енциклопедія