1. Словник української мови в 11 томах

десятина

ДЕСЯТИ́НА, и, ж.

1. Стара російська одиниця земельної площі, яка дорівнює 1,09 гектара (2400 кв. сажнів).

-Не бійсь, всієї землі не одберуть, лишать трохи і нам… так десятин з п’ять… (Коцюб., II, 1955, 388);

Сам цар Микола II був найбільшим поміщиком Росії, йому і його родині належало більше 8 мільйонів десятин землі (Колг. Укр., 11, 1957, 27).

2. іст. Десята частина доходів, яку сплачувало, головним чаном на користь церкви, в різних країнах залежне населення в епоху феодалізму.

На користь церкви селяни мусили віддавати десяту частину врожаю та приплоду худоби (церковну десятину) (Іст. середніх віків, 1955, 30);

Суддя згодився і зажадав від них [старшин] десятину на користь суду, писареві — за прикладання печатки до позову, возному — за виклик покривдженого до суду (Тулуб, Людолови, І, 1957, 44).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. десятина — Десяти́на: — податок на користь церкви [44-2] — тут: повинність на користь церкви [46-1] Словник з творів Івана Франка
  2. десятина — десяти́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. десятина — Давня східнослов’янська одиниця земельної площі, яка дорівнює 1,09 га (2400 квадратних сажнів). Літературне слововживання
  4. десятина — -и, ж. 1》 Стара російська одиниця земельної площі, яка дорівнює 1,09 гектара (2400 квадратних сажнів). 2》 іст. Десята частина доходів, яку сплачувало, головним чином на користь церкви, в різних країнах залежне населення в епоху феодалізму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. десятина — 1. десята частина доходів, що її сплачувало залежне населення на користь Церкви в різних країнах (зокрема в Київській Русі, Польщі, Вел. князівстві Литовському, Україні до XVIII ст. Універсальний словник-енциклопедія
  6. десятина — рос. десятина 1. Різновид податку, започаткований церквою на території України в княжу й середню добу. Первісно Д. давав князь єпископові як десяту частину своїх прибутків. Володимир Великий призначив... Eкономічна енциклопедія
  7. десятина — Десятина, -ни ж. 1) Десятая часть. Тоді Оврам дав йому (Мельхиседекові) десятину з усього. Св. П. Ви даєте десятину з м'яти. Єв. Л. XI. 42. 2) Десятина, мѣра земли — 2400 кв. саж. Стор. І. 20. Ком. І. 1. ум. десятинка. Словник української мови Грінченка