1. Словник української мови Грінченка

десяток

Десяток, -тку

м.

1) Десятокъ, десять штукъ. Скільки б їх у неї не було, чи десятком Бог благословив, чи тілько одним-одно, для неї рівні. Кв. І. 155.

2) Десять человѣкъ, состоящихъ подъ надзоромъ одного выборного десятника, десятокъ. Могущого чоловіка з десятку не викинеш. Ном. № 13467. ум. десяточок.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. десяток — деся́ток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. десяток — [деис’аток] -тка, м. (на) -тку, мн. -ткие, -тк'іў Орфоепічний словник української мови
  3. десяток — -тка, ч. 1》 Одиниця рахунку однакових або однотипних предметів, явищ і т. ін., що дорівнює десяти; десять. 2》 тільки мн. Назва передостанньої цифри багатозначного числа. 3》 тільки мн. Велика кількість кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. десяток — не з дурно́го деся́тка. Розумний, кмітливий. — Ви, Іполіте Савичу, не відвертайтеся, я не з дурного десятка. В керівництво не обирався, але добре бачу, як не по-хазяйськи розтринькуємо народну копійку (В. Логвиненко). Фразеологічний словник української мови
  5. десяток — ДЕ́СЯТЬ (кількість із 10 одиниць), ДЕ́СЯТЕРО збірн., ДЕСЯ́ТКА розм.; ДЕСЯ́ТОК (також одиниця рахунку). — Я вже великий, мені аж десять літ (М. Коцюбинський); — Вони з'явилися на дорозі, піший загін солдатів, невеликий, чоловік із десятеро (Л. Словник синонімів української мови
  6. десяток — ДЕСЯ́ТОК, тка, ч. 1. Одиниця рахунку однакових або однотипних предметів, явищ і т. ін., що дорівнює десяти; десять. Кінні дружини і полки.. складалися з окремих одиниць — десятків, сотень (Хижняк... Словник української мови в 11 томах