десяток

ДЕСЯ́ТОК, тка, ч.

1. Одиниця рахунку однакових або однотипних предметів, явищ і т. ін., що дорівнює десяти; десять.

Кінні дружини і полки.. складалися з окремих одиниць — десятків, сотень (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 367);

Найбільш запиленим повітря буває влітку і восени, коли в одному кубічному сантиметрі повітря кількість пилинок.. може досягти кількох десятків тисяч (Метод. викл. анат.., 1955, 122).

2. тільки мн. Назва передостанньої цифри багатозначного числа.

3. тільки мн. Велика кількість кого-, чого-небудь.

Десятки наших колгоспників мають власні легкові автомашини і мотоцикли (Рад. Укр., 19.IX 1961, 2);

Майнули в повітрі десятки крил — і голубина зграя знялася в блакить (Донч., І, 1956, 55).

◊ Не [з] полохли́вого (лякли́вого і т. ін.) деся́тка — про сміливу людину.

— Та ні, хлопець не полохливого десятка. А що поранило його, це ж не його провина (Головко, II, 1957, 579).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. десяток — деся́ток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. десяток — [деис’аток] -тка, м. (на) -тку, мн. -ткие, -тк'іў Орфоепічний словник української мови
  3. десяток — -тка, ч. 1》 Одиниця рахунку однакових або однотипних предметів, явищ і т. ін., що дорівнює десяти; десять. 2》 тільки мн. Назва передостанньої цифри багатозначного числа. 3》 тільки мн. Велика кількість кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. десяток — не з дурно́го деся́тка. Розумний, кмітливий. — Ви, Іполіте Савичу, не відвертайтеся, я не з дурного десятка. В керівництво не обирався, але добре бачу, як не по-хазяйськи розтринькуємо народну копійку (В. Логвиненко). Фразеологічний словник української мови
  5. десяток — ДЕ́СЯТЬ (кількість із 10 одиниць), ДЕ́СЯТЕРО збірн., ДЕСЯ́ТКА розм.; ДЕСЯ́ТОК (також одиниця рахунку). — Я вже великий, мені аж десять літ (М. Коцюбинський); — Вони з'явилися на дорозі, піший загін солдатів, невеликий, чоловік із десятеро (Л. Словник синонімів української мови
  6. десяток — Десяток, -тку м. 1) Десятокъ, десять штукъ. Скільки б їх у неї не було, чи десятком Бог благословив, чи тілько одним-одно, для неї рівні. Кв. І. 155. 2) Десять человѣкъ, состоящихъ подъ надзоромъ одного выборного десятника, десятокъ. Словник української мови Грінченка