1. Словник української мови Грінченка

джа

Джа!

меж.

1) Цыцъ! Смирно! Їжте, гості, а ви, діти, джа!

2) Подражаніе звуку розги при ударѣ, а потому употребляется въ разговорѣ съ дѣтьми въ значеніи удара розгой. Аф. 376.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. джа — невідм., ч., нарк. Головний бог растаманів — міфічний бог марихуани. Одного разу сидів джа під своїм деревом і вів бесіду зі своїми учнями про неохопленість неохопленого й існування існуючого. Словник сучасного українського сленгу
  2. джа — (-і) ж.; нарк. Гашиш. БСРЖ, 156; ПСУМС, 21. Словник жарґонної лексики української мови