1. Словник української мови Грінченка

джерґотіти

Джерґотати, -ґочу, -чеш, джерґотіти, -ґочу, -тиш

гл.

1) Сильно щебетать, чирикать. Щебечуть і джерґотять пташки, та шурхають ящірки в траві. МВ. І. 156. Также о крикѣ гусей. см. джеркотати.

2) Говорить на непонятномъ для слушателя языкѣ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. джерґотіти — джерґоті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. джерґотіти — ДЖЕРҐОТАТИ бук. говорити швидко чужою мовою, приб. дзидзикати, (- птахів) скрекотати, скрекотіти; (- комах) цвірчати, цвіркати, цвіркотати, цвіркотіти, сюрчати, сюркотати, сюркотіти; (- дріт) деренчати; джеркотати, джеркотіти; пор. ЩЕБЕТАТИ. Словник синонімів Караванського