джерґотіти
ДЖЕРҐОТАТИ бук. говорити швидко чужою мовою, приб. дзидзикати, (- птахів) скрекотати, скрекотіти; (- комах) цвірчати, цвіркати, цвіркотати, цвіркотіти, сюрчати, сюркотати, сюркотіти; (- дріт) деренчати; джеркотати, джеркотіти; пор. ЩЕБЕТАТИ.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- джерґотіти — джерґоті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- джерґотіти — Джерґотати, -ґочу, -чеш, джерґотіти, -ґочу, -тиш гл. 1) Сильно щебетать, чирикать. Щебечуть і джерґотять пташки, та шурхають ящірки в траві. МВ. І. 156. Также о крикѣ гусей. см. джеркотати. 2) Говорить на непонятномъ для слушателя языкѣ. Словник української мови Грінченка