1. Словник української мови Грінченка

дзіндзівер

Дзіндзівер, -ру

м.

1) раст. Malva mauritiana. ЗЮЗО. І. 128.

2) Дзіндзівер-зух. Удалецъ, хватъ. Стор. І. 184. Бо Турн і сам дзіндзівер-зух! Коли чи п'є — не пропиває, коли чи б'є — то вже влучав, йому людей давить — як мух. Котл. Ен.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзіндзівер — ДЗІНДЗІ́ВЕР, у, ч. Різновид рожі або мальви. А. Кримський, коментуючи етнографічні особливості населення Звенигородщини, зауважує: “В городині, де є дівчата, повинен бути барвінок, щоб хлопці стелилися до дівчат, як барвінок. Дзіндзівер – для чарів. Словник української мови у 20 томах
  2. дзіндзівер — Дзіндзі́вер, -ра, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)