дзіндзівер
ДЗІНДЗІ́ВЕР, у, ч.
Різновид рожі або мальви.
А. Кримський, коментуючи етнографічні особливості населення Звенигородщини, зауважує: “В городині, де є дівчата, повинен бути барвінок, щоб хлопці стелилися до дівчат, як барвінок. Дзіндзівер – для чарів. Дівчата купаються в дзіндзівері і приспівують ім'я того хлопця, за якого хочуть вийти” (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дзіндзівер — Дзіндзі́вер, -ра, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дзіндзівер — Дзіндзівер, -ру м. 1) раст. Malva mauritiana. ЗЮЗО. І. 128. 2) Дзіндзівер-зух. Удалецъ, хватъ. Стор. І. 184. Бо Турн і сам дзіндзівер-зух! Коли чи п'є — не пропиває, коли чи б'є — то вже влучав, йому людей давить — як мух. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка