дибиці

Дибиці, -биць

ж. мн. ум. отъ диби.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дибиці — -иць, мн. Зменш. до диби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дибиці — Диби́ці, -би́ць, -би́цям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)