1. Словник української мови Грінченка

дивий

Ди́вий, -а, -е

Дикій. Ніби дивиї звіра зубами скреготали. Чуб. І. 180.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дивий — Дикий, грубий Словник застарілих та маловживаних слів