1. Словник української мови Грінченка

диман

Диман, -ну

м.

1) раст. Betonica officinalis. ЗЮЗО. І. 114.

2) Названіе вола темно-коричневаго цвѣта. КС. 1898. VII. 41.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диман — -у, ч. Темно-коричневий віл. Великий тлумачний словник сучасної мови