дима
Дима, -ми
ж. Родъ тонкой прозрачной полосатой ткани, канифасъ. Чуб. VI. 114, 403. Гол. Од. 21. ум. димка.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дима — -и, ж., зах. Прозора смугаста тканина, каніфас. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дима — ДИ́МА, и, ж., іст. У Римській імперії та Візантії – об'єднання вболівальників команд, які брали участь у спортивних змаганнях, боях гладіаторів, перегонах колісниць. – Порятунок один, – казали легіонери .. Словник української мови у 20 томах