дима

ДИ́МА, и, ж., іст.

У Римській імперії та Візантії – об'єднання вболівальників команд, які брали участь у спортивних змаганнях, боях гладіаторів, перегонах колісниць.

– Порятунок один, – казали легіонери .. – покликати на стіни горожан, оборонятися всім людом. – А де візьмемо зброю? – Щось мають дими, чимось поділяться легіонери (Д. Міщенко);

Серед димів найбільш потужними були венети і прасини (з наук. літ.);

Спочатку дими були спортивними об'єднаннями, потім почали перетворюватись у своєрідні політичні партії (з наук.-попул. літ.);

Крім навколоспортивної активності, дими брали участь в обороні та охороні міста, в укріпленні й ремонті міських оборонних споруд та інших суспільно корисних справах (з наук.-попул. літ.).