дипоть
Дипоть, -птю
м. Ударъ. дати диптю. Поколотить. Дав доброго диптю: одвохрив добре. Ном. № 3961.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дипоть — -птю, ч., заст. Побиття. Дати диптю — побити. Великий тлумачний словник сучасної мови