дипоть

ди́поть

-птю, ч., заст.

Побиття.

Дати диптю — побити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дипоть — Дипоть, -птю м. Ударъ. дати диптю. Поколотить. Дав доброго диптю: одвохрив добре. Ном. № 3961. Словник української мови Грінченка