дискос

Дискос, -су

м. Дискосъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дискос — Євхаристійна посудина — блюдо, призначене для євхаристійного хліба; заст. артофор, хлібоносець Словник церковно-обрядової термінології
  2. дискос — -а, ч. Церковне блюдце у православних церквах для різних потреб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дискос — ДИ́СКОС, а, ч., церк. Плоске кругле блюдо, яке використовується у православному служінні під час літургії. Потім він [отець Серафим] підходить до різьбленого столика-тумби, що, власне, і є жертовником... Словник української мови у 20 томах