добритися
Добритися, -рюся, -ришся
гл.
1) Поддабриваться, подлащиваться. Як стали мужики-лизуни добритися до панів та навчати їх хазяйнувати, то у панів стало погано жити. Волч. у.
2) Удаваться, хорошо идти. От таки мені не добриться: ізнов поковзнулась і впала. Це сьогодні вже вдруге. Черниг. у.
3) щось мені не добриться. Что то плохо себя чувствую. Волч. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- добритися — добри́тися 1 дієслово доконаного виду поголитися добри́тися 2 дієслово недоконаного виду піддобрюватися діал. добри́тися 3 дієслово недоконаного виду щастити, удаватися безос., діал. Орфографічний словник української мови
- добритися — I див. добриватися. II -рюся, -ришся, недок., діал. 1》 Піддобрюватися, підлещуватися. 2》 безос. Щастити, таланити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- добритися — ПІДЛАБУ́ЗНЮВАТИСЯ до кого (догідливістю добиватися доброго ставлення до себе, вигоди, користі тощо), ЗАПОБІГА́ТИ перед ким, також із сл. ласки в кого, чиєї, ЛАБУ́ЗНИТИСЯ розм., ПІДБИВА́ТИСЯ розм., ПІДЛИПА́ТИ розм., ПІДСУВА́ТИСЯ (ПІДСО́ВУВАТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови
- добритися — ДОБРИ́ТИСЯ¹ див. добрива́тися. ДОБРИ́ТИСЯ², рю́ся, ри́шся, недок., діал. 1. Піддобрюватися, підлещуватися. Як стали мужики-лизуни добритися до панів та навчати їх хазяйнувати, то у панів стало погано жити (Сл. Гр.). 2. безос. Щастити; удаватися. Словник української мови в 11 томах