1. Орфографічний словник української мови

добритися

добри́тися 1

дієслово доконаного виду

поголитися

добри́тися 2

дієслово недоконаного виду

піддобрюватися

діал.

добри́тися 3

дієслово недоконаного виду

щастити, удаватися

безос., діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добритися — I див. добриватися. II -рюся, -ришся, недок., діал. 1》 Піддобрюватися, підлещуватися. 2》 безос. Щастити, таланити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. добритися — ПІДЛАБУ́ЗНЮВАТИСЯ до кого (догідливістю добиватися доброго ставлення до себе, вигоди, користі тощо), ЗАПОБІГА́ТИ перед ким, також із сл. ласки в кого, чиєї, ЛАБУ́ЗНИТИСЯ розм., ПІДБИВА́ТИСЯ розм., ПІДЛИПА́ТИ розм., ПІДСУВА́ТИСЯ (ПІДСО́ВУВАТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови
  3. добритися — ДОБРИ́ТИСЯ¹ див. добрива́тися. ДОБРИ́ТИСЯ², рю́ся, ри́шся, недок., діал. 1. Піддобрюватися, підлещуватися. Як стали мужики-лизуни добритися до панів та навчати їх хазяйнувати, то у панів стало погано жити (Сл. Гр.). 2. безос. Щастити; удаватися. Словник української мови в 11 томах
  4. добритися — Добритися, -рюся, -ришся гл. 1) Поддабриваться, подлащиваться. Як стали мужики-лизуни добритися до панів та навчати їх хазяйнувати, то у панів стало погано жити. Волч. у. 2) Удаваться, хорошо идти. От таки мені не добриться: ізнов поковзнулась і впала. Словник української мови Грінченка