1. Словник української мови Грінченка

добродійство

Добродійство, -ва

с.

1) Благодѣяніе. Ой виходьте в поле, вельможне жовнірство! Буде вам велика дяка за все добродійство. К. Досв. 26.

2) соб. Господа! Милостивые Государи! Я повинен сказать, любе добродійство земляки, що се остання річ моя. К. Ваше добродійство. Ваша милость. Як би то, ваше добродійство, ви нам своїми руками милостиню подали. ЗОЮР. II. 76.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добродійство — добро́дійство іменник середнього роду добродії доброді́йство іменник середнього роду добродіяння розм. Орфографічний словник української мови
  2. добродійство — I добр`одійство-а, с., збірн., заст., розм. Добродії (див. добродій 1)). II доброд`ійство-а, с., розм. Те саме, що добродіяння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. добродійство — ДОБРО́ДІЙСТВО, а, с. Збірн. до добро́дій 1. [Баба:] Як тільки ж вкрадете що в мене.., Геть повипихаю в шию з хати. Хоч ви і вчене добродійство (М. Словник української мови у 20 томах
  4. добродійство — Найбільше добродійства находимо у рільників, бо вони є діти природи. Говориться з глибокою повагою про хліборобів. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. добродійство — Доброді́йство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. добродійство — ДОБРО́ДІЙСТВО, а, с., збірн., заст., розм. Добродії ( див. добро́дій 1). [Баба:] Як тільки ж вкрадете що в мене.., Геть повипихаю в шию з хати. Хоч ви і вчене добродійство (Кроп., V, 1959, 260). ДОБРОДІ́ЙСТВО, а, с., розм. Те саме, що добродія́ння. Словник української мови в 11 томах