1. Словник української мови Грінченка

добродійний

Добродійний, -а, -е

Благодѣтельный.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добродійний — доброді́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. добродійний — Доброчинний, мило сердницький, філантропічний, добронос ний, о. давущий <н. рука давущого>; (заклад) добродійницький, г. харитатйвний, допомо говий. Словник синонімів Караванського
  3. добродійний — -а, -е. 1》 Який має на меті давати матеріальну допомогу бідним. 2》 Який приносить користь, дає добро. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. добродійний — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  5. добродійний — КО́РИ́СНИЙ (який дає добрі наслідки, здатний приносити користь); НЕБЕЗКОРИ́СНИЙ, ПОЖИТО́ЧНИЙ розм. (який дає певну користь); ДО́БРИЙ, ДОБРОДІ́ЙНИЙ, БЛАГОДІ́ЙНИЙ, ДОБРОЧИ́ННИЙ, БЛАГОТВО́РНИЙ (в основі якого лежить бажання добра комусь... Словник синонімів української мови
  6. добродійний — Доброді́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. добродійний — ДОБРОДІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який має на меті давати матеріальну допомогу бідним. Міністерство внутрішніх справ затвердило статут нового добродійного товариства (Коцюб., III, 1956, 198). 2. Який приносить користь, дає добро. Словник української мови в 11 томах