1. Словник української мови Грінченка

добуванка

Добуванка, -ки

ж. = добування.

1) «А як твоя, сину, добувачка в батька?» — Еге, ляща по потилиці дав. Черном.

2) Та не легка й добуванка. Двадцять літ служив-проклинав, а ся п'ятолітня добуванка, так гірша од пекла здається. Черном.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добуванка — -и, ж., діал. Те саме, що добування. Великий тлумачний словник сучасної мови