1. Великий тлумачний словник сучасної мови

добуванка

добува́нка

-и, ж., діал.

Те саме, що добування.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добуванка — Добуванка, -ки ж. = добування. 1) «А як твоя, сину, добувачка в батька?» — Еге, ляща по потилиці дав. Черном. 2) Та не легка й добуванка. Двадцять літ служив-проклинав, а ся п'ятолітня добуванка, так гірша од пекла здається. Черном. Словник української мови Грінченка