1. Словник української мови Грінченка

довбти

Довбти, -бу, -беш

гл. = довбати. Нужда і камінь довбе. Ном. № 9770.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довбти — довбти́ дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. довбти — ДОВБАТИ длубати, колупати, відколупувати, відламувати; (дзьобом) дзьобати; (долотом) видовбувати, виколупувати; П. бити, вдаряти; (те саме) товкти, повторювати, товкмачити, човпти; Ф. критикувати; (науку) зудити, визуджувати. Словник синонімів Караванського
  3. довбти — див. довбати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. довбти — ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́ рідше) (ударяючи твердим предметом, порушувати цілісність чогось), РОЗДО́ВБУВАТИ, ДЛУ́БАТИ розм., ДОЛУБА́ТИ заст., ДЗЮ́БА́ТИ діал.; ПРОДО́ВБУВАТИ (отвір, дірку); ВИДО́ВБУВАТИ (заглибину, ямку). — Док. Словник синонімів української мови
  5. довбти — ДОВБТИ́ див. довба́ти. Словник української мови в 11 томах