довбом
Довбом
нар. Долбя. Узяв ніж та так довбом і б'є у голову чоловіка. Волч. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довбом — присл., діал. Довбаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови